Вибачте, але я не хочу бути імператором. Це не моя професія. Я не хочу кимось правити і когось завойовувати. Я хотів би допомагати всім, кому тільки можна – євреям, християнам, чорним і білим. Ми всі хочемо допомагати один одному, ми так влаштовані. Хочемо жити щастям інших, не їхніми стражданнями. Ми не хочемо ненавидіти чи зневажати один одного. У цьому світі є місце для всіх, земля багата і може прогодувати кожного. Дорога життя вільна і прекрасна, але ми збилися зі шляху. Жадібність отруїла душі людей, наповнила світ ненавистю, змусила нас страждати і викликала кровопролиття. Ми набрали швидкість, але замкнулися у собі. Машини дають достаток, залишаючи у злиднях. Наше знання зробило нас цинічними, а наш розум став жорстким та злим. Ми дуже багато думаємо і дуже мало відчуваємо: більше, ніж машини, нам потрібна людяність, більше, ніж розум, нам потрібна доброта. Без цих якостей життя буде сповнене насильства, і все буде втрачено. Літак та радіо зблизили нас. Сама природа цих винаходів вимагає від людини доброти, вимагає загального братерства та єднання всіх нас. Навіть зараз мій голосдосягає мільйонів людей у ​​всьому світі, мільйонів зневірених чоловіків, жінок і маленьких дітей, жертв системи, яка катує і садить у в'язниці невинних людей. Тим, хто може чути мене, я кажу:«Не впадайте у відчай!» Наші нинішні страждання – це лише конвульсії жадібності, відчаю людей перед людським прогресом: ненависть цих людей пройде, диктатори помруть, а влада, яку вони відібрали у народу, повернеться до нього. Не підкоряйтесь жорстким і грубим людям, які зневажають і поневолюють вас, які вказують вам, як жити, що робити, що думатиі що відчувати, що вас муштрують, ставляться до вас як до худоби, як до гарматного м'яса. Не підкоряйтеся цим безсердечним людям, людям-машинам з умами машин та серцями машин. Ви не худоба! Ви – люди!..

Дайте людині все, чого він бажає, і в ту ж хвилину вона відчує, що це все не є все.

Людство втілювало в собі речі, у яких не було і не могло бути положення в часі та просторі, такі як уява, жалість, надія, історія та віра. Якщо позбавити людину всіх цих якостей, залишиться тільки мавпа, що падає з дерев.

Потрібно виплескувати почуття назовні. Гірше якщо перестати це робити. Інакше вони накопичуватимуться і твердітимуть усередині. А потім помирати.

— Ти маєш рацію, що борешся... З почуттями, які до неї відчуваєш.
- І чому ж?
— Бо якщо ми хочемо вижити, ми не повинні переживати ні про кого.
— Через уподобання можна загинути.
— Тож зараз слушний час, щоб припинити звертати увагу на емоції.

Секс - це коли ти торкаєшся до іншого всім тілом. Це те, що дарує нам життя, вічність, відчуття щастя. Я хочу відчути тебе всією шкірою, всім тілом, усією істотою.

Можна обіцяти дії, але не почуття: бо останні мимовільні. Хто обіцяє будь-кому завжди любити його, або завжди ненавидіти, або залишатися завжди вірним, той обіцяє щось, що не перебуває у його владі; але звичайно, він може обіцяти такі дії, які хоча зазвичай є наслідками любові, ненависті, вірності, але можуть виникати і з інших мотивів: бо до однієї й тієї ж дії ведуть багато шляхів і мотивів. Обіцянка завжди любити когось означає, отже: поки я любитиму тебе, я проявлятиму щодо тебе дії любові ; а коли я вже не любитиму тебе, ти, як і раніше, отримуватимеш від мене ті ж дії, хоч і обумовлені іншими мотивами — так що в головах ближніх збережеться видимість, ніби кохання залишилося незмінним. — Отже, коли без самосліплення обіцяють комусь вічне кохання, то обіцяють, власне, тривалість видимості кохання.

Я не читаю багато, але коли я справді читаю, то читаю уважно.
Я не маю  часу, щоб перевести те, що я розумію, у форму розмови.
Я вичерпав усі розмови, коли мені було дев'ять років. Я спеціально здається наївним і далеким від земної інформації, тому що це єдиний спосіб уникнути пересиченого ставлення.
Все, що я роблю, – це внутрішньо, підсвідомо, тому що ви не можете раціоналізувати духовність.

... Легко поранити людину, але набагато важче витягнути шип образи з його серця.

... я щиро боюся, що не протримаюся довго, не знаючи, коли закінчиться це катування нескінченного до тебе приклеювання і віддирання тебе від себе знову через день, або два, або три від сили.