Фрідріх Вільгельм Ніцше. Людське, надто людське

Можна обіцяти дії, але не почуття: бо останні мимовільні. Хто обіцяє будь-кому завжди любити його, або завжди ненавидіти, або залишатися завжди вірним, той обіцяє щось, що не перебуває у його владі; але звичайно, він може обіцяти такі дії, які хоча зазвичай є наслідками любові, ненависті, вірності, але можуть виникати і з інших мотивів: бо до однієї й тієї ж дії ведуть багато шляхів і мотивів. Обіцянка завжди любити когось означає, отже: поки я любитиму тебе, я проявлятиму щодо тебе дії любові ; а коли я вже не любитиму тебе, ти, як і раніше, отримуватимеш від мене ті ж дії, хоч і обумовлені іншими мотивами — так що в головах ближніх збережеться видимість, ніби кохання залишилося незмінним. — Отже, коли без самосліплення обіцяють комусь вічне кохання, то обіцяють, власне, тривалість видимості кохання.

Цитата з книги Людське, надто людське, автор Фрідріх Вільгельм Ніцше