Честер Беннингтон

Ось це місце [торкається вказівним пальцем скроні], цей череп прямо між моїми вухами, - це поганий район. Я не повинен залишатися тут один, я не можу залишатися там наодинці з собою. Там ніби знаходиться інший Честер, який хоче потягти мене на дно... І я розумію, що незалежно від того, чи обставини це, чи поведінка, чи щось на кшталт депресії, хоч би що це було, я розумію, що відчуваю себе не таким, як колись я активний, коли я виходжу з себе і буваю з іншими людьми, буваю батьком, буваю чоловіком, буваю учасником групи, буваю другом, допомагаю комусь. Коли я перебуваю поза собою, я почуваюся чудово. Коли я в собі, я почуваюся жахливо. Там [у голові] хаос. І знаєш... багато людей думають, що якщо ти раптово став успішним, якщо тобі випала щаслива карта, як сказати... то ти будеш абсолютно задоволений і щасливий до кінця своїх днів. Це не так. Для мене життя — це... Єдина відмінність [між Честером та іншими людьми] — те, що я в Linkin Park.