Навіщо відокремлювати себе від коханих стіною брехні?

Словам ви даремно вірите. Ми за кожне своє слово відповідати не можемо.

Якщо ти збрехав і зрадив комусь, то зробиш це знову. Якщо з тобою міг хтось так зробити одного разу, то й інший так зробить.

Дорослі – майже всі дорослі – вважають, що дітей треба захищати від правди. Ось вони і брешуть, коли йдеться про такі речі, яких вони самі зазвичай бояться: секс, наркотики, релігія, кохання, ненависть, мова, погода... Адже їм відчайдушно хочеться вірити, що діти ростуть у чистоті та невинності. Люди брешуть не для того, щоб забезпечити дитині безтурботне життя, а для того, щоб дорослі могли зберігати душевний спокій.

Усі чоловіки можуть бачити, що на жінок косметика чи вбрання. Вони перестають на це купуватися? А жінки прикладають масу зусиль, щоб створити доступними засобами ілюзію того, чого немає, – набивають у потрібні місця грудки вовни, прикріплюють на голову чуже волосся, ходять із ризиком для життя на підборах… Адже їх не бентежить, що ці частини тіла не їх. Що вони є фальшивими. Нітрохи! Навпаки, це завжди вважалося гідністю та навіть мистецтвом!

Істина важка, але легко засвоюється, а брехня – легка, але несе хворобу. І буває, що задоволення залишає по собі довгий смуток.

Всі ми такі після тридцяти: будь-яка подія, чи зачіпає вона весь світ, чи тільки світ наших почуттів, вимагає деякої театралізації для того, щоб вона пішла нам на користь або дійшла до нас.

Хай боїться історія будь-якої брехні, та не вбоїться вона  будь-якої правди.

Найцікавіше в цій брехні те, що вона - брехня від першого до останнього слова.

Брехня солодка спочатку, але гірка в кінці, істина ж гірка спочатку, але солодка в кінці.