— Пес намагався мене продати, але був поранений у поєдинку. Він благав мене вбити його, але я відмовилася. І лишила його в горах вмирати. Мені хотілося, щоб він страждав. Я його ненавиділа. Ненавиділа! Це не брехня! — Дівчинка бреше мені, багатоликому богу, собі.
Знаєте, ви чудовий брехун. Більшість людей підсвідомо подають сигнали про нечесність. А у вас нічого. Жодного внутрішнього конфлікту. Зазвичай це ознаки феномена, який психоаналітики люблять називати психопатією.
Ви навіть не можете уявити, як часто доводиться брехати на кожному кроці. Іноді навіть хочеться сказати правду, я спробувала, але перестала, помітивши, що її й сприймають як брехню.
Щодня я відчуваю, що є новий секрет... нова брехня про моїх батьків та їхні вчинки. Я не хочу, щоб моя мама була винна, Арчі. Я, правда, хочу, щоб це було брехнею.
— Місяць це жінка. Це правда. Але цій жінці не можна вірити. Вона хитра. Вона зводить чоловіків з розуму. Вона обіцяє їм любов і прихильність, але потім забуває про це, обманює їх, зраджує їм і йде з кимось іншим. Розумієш, що я думаю? — Ти думаєш, що мені не можна вірити. Що мої обіцянки нічого не варті. Що я буду мінливий, як Місяць. — На мій досвід, таке трапляється. - Але якщо ти вб'єш мене зараз, ти відмовиш собі в задоволенні довести свою правоту. — Хеахмунде, я не хочу виявитися правим. Я хочу вірити тобі. Хочу вірити, що у цьому світі є той, хто ніколи не бреше, не зраджує і не хитрує. Той, хто завжди благородний. — Це я, Іваре. Ти можеш мені вірити. - Побачимо.