Я чую та забуваю. Я бачу та запам'ятовую. Я роблю та розумію.

Тих, хто, життя проживши, від життя не навчиться розуму,
Ніякий учитель у світі не навчить нічого.

Уроки загальмовують розвиток та руйнують здатність до індивідуального мислення.

Той, хто відчиняє школу, закриває в'язницю.

Вчитися — отже, стає розумнішим. А в школі все тримається на зубрінні — треба запам'ятовувати всяку нісенітницю, на кшталт чисельності поголів'я овець в Австралії. Тут скільки ні зубрі, розуму все одно не наберешся.

У давнину люди навчалися для того, щоб удосконалювати себе. Нині навчаються для того, щоби здивувати інших.

Здійснюй помилки. У такі моменти ти й навчаєшся.

Ми хотіли насолоджуватися синім небом, а нас примушували дивитись на чорну дошку. Ми замислювалися над сенсом життя, а нас неволіли — думай над рівнобедреними трикутниками. Нам подобалося слухати Володимира Висоцького, а нас змушували заучувати старозавітне:«Мій дядько найчесніших правил...» Нас звеличували за слухняність і карали за непокору. Тобі, друже Васю, це подобалося, а мені ні! Я з тих, хто ненавидить нашийник з мотузкою.

Саме поняття логіки, за великим рахунком, не надто логічно. І якщо в завданні вантажівка випливає з пункту«А» в пункт«Б» за шість годин, то в житті водій зупиниться на дорозі, щоб подивитися в небо і покурити, зрозуміє, що йому до смерті набридло возити будь-яку хрень з«А»«Б», відвезе товар у сусідню область і продасть дешево, кине вантажівку на узбіччі, а сама рвоне додому, в Україну, до мами та сестри.

Вчити дітей – справа необхідна, слід зрозуміти, що дуже корисно і нам навчатися у дітей.