Просто дивно, наскільки це марно, — грати на трубі, коли навколо вирує війна.

На цей раз мені для різноманітності доведеться викуповувати своє життя грою на роялі.

Музика не зрадить, музика - це життя і мета життя. Музика – початок і кінець усього.

Музика, подібно дощу, крапля за краплею, просочується в серце і пожвавлює його.

Коли ти любиш музику, слухаєш пісню і думаєш:«О, мені це зрозуміло, нарешті хтось співає про те, що стосується мене», ти знаходиш у цьому втіху та величезну підтримку. Люди не усвідомлюють, що вірне та протилежне. Коли хтось нам каже, що їм подобається якась пісня або вона їм близька, вони знімають вагу  з наших плечей, бо ми пишемо про речі, які справді відбувалися, і нам здається, що ніхто більше не відчував.

А десь далеко-далеко, в зовсім іншому світі, хтось нерішуче взяв у руки музичний інструмент, що відгукнувся луною на ритм його душі.
Вона  ніколи не помре.
Вона  тут, щоб бути.

За пісні під фонограму треба платити ксерокопіями грошей.

Якби не було такої музики як хардрок, то наше покоління було б ще жорстокішим, ніж воно є. Рок - це чудова можливість виплеснути із себе агресію.

Ні, Бах - красень, напевно від баб відбою не було. Це Баррі Уайт свого віку.

Є пісні, під які хочеться танцювати, пісні, яким хочеться підспівувати, але найкращі пісні — це ті, які повертають тебе до моменту, коли ти вперше почув їх, і знову, і знову розбивають твоє серце. (Під деякі пісні хочеться танцювати, деяким пісням хочеться підспівувати, але найкращі пісні повертають вас у момент, коли ви почули їх уперше, і знову розбивають ваше серце.)