— Знаєш, яка музика найкраща у світі?
— Шум  хвиль та крик чайок?
— Ні… Найкраща музика — це биття серця. Якби у мене була можливість, я записав би з нього звуковий файл і перекачав у плеєр. І слухав би цілими днями.

І ви досі не знаєте, в якій дивовижній країні ми живемо? Баян можна, акордеон - ні. Кларнет - правильний інструмент. А саксофон прирівнюється до холодної зброї. Ви приходите років через десять, коли джаз гратимуть на ранках у дитячих садках. Отоді й поговоримо.

Можете називати мене музичною повією, друзі. Але я завжди співатиму те, що приємно фанатам.

Мені зустрічалися люди, які говорили, що кохалися під цю пісню [My Sweet Prince]. Але це, мабуть, найгірша з пісень для такої мети. Здуріти можна! Ви ж гадки не маєте, що діялося в моєму житті, коли я її писав. Взагалі вона  про героїн і суїцид... А втім, не можна звинувачувати людей у ​​невіданні. Під мою музику вони живуть своє життя.

Музика - могутнє джерело думки. Без музичного виховання неможливий повноцінний розумовий розвиток.

Не існує нічого огиднішого, ніж музика без прихованого сенсу.

- Чуєш, герой, тобі треба відіспатися. Я попрацюю, а ти знайди мотель і поспи. Добре?
- Що б я не робив, Дін, Глюцифер не затикається.
- Навіть зараз?
- Так, зараз він співає "Сходи в небо ".
- Класна пісня.
— Але не вп'ятдесяте поспіль.

Якщо під музику не танцюють – це не музика.

Він годинами грав на скрипці, знайшовши у ній собі притулок реальності.
(…)
«Це нічого не означає! Все одно найпізніше через місяць тут уже будуть союзники!» Ця незмінна відповідь на всі питання допомагала тоді батькові уникнути навколишньої дійсності в неземному світі музики, де йому було найкраще.

Рахманінов дуже важкий. Це як треба пальці розтягувати... Тримайся подалі від росіян. Насолоджуйся ними. Захоплюйся їхньою пристрастю. Але не намагайся грати сам.