— Що це таке — творити по-справжньому?
— Як би краще сказати... Проникаючи музикою в серце, приводити в рух фізичні тіла. Тіла слухачів – і своє власне. І через це створювати ситуацію, коли все навколо починає рухатися. Приблизно так.

Докладніше

Слухай музику, дитинко. Гарну музику. Тільки вона  дозволить тобі забути. Шопен, Малер, Бетховен... Щодня, як антибіотик, як ліки. Внутрішньовенно.

Докладніше

Кожен музикант в оркестрі грає на своєму інструменті, і чи багато йому відомо про ті складні гармонії, що народжуються? Він грає лише свою, часом дуже скромну партію. Але він знає, що симфонія чудова, навіть якщо ніхто її не чує, і він задоволений тим, що в ній бере участь.

Докладніше

... У нормальному сні музика беззвучна... (У нормальному? Ще питання, який сон нормальніший! Втім, жартую...) беззвучна, а в моєму сні вона чутна зовсім небесно. І головне, що я з власної волі можу посилити чи послабити музику.

Докладніше

- Воно того варте? Два тижні у ямі?
- Найлегший термін...
- Брехня! У ямі легко не буває. Там тиждень триває як рік. Це точно.
— Зі мною був містер Моцарт.
— Тобі дозволили взяти із собою програвач?
- Він був тут (показує на голову) і тут (показує на серце). Краса музики, її відібрати не можна. На вас музика так не діє?
— Ну, я в молодості грав на губній гармошці. Потім втратив інтерес. Тут від цього немає користі.
— Тут від цього величезна користь. Тобі це потрібно, щоб не забути...
— Не забути?
- Не забути, що у світі є місця, висічені не з каменю. Те, що в тобі є те, до чого не дістатись... Те, що не чіпатимуть. Це лише твоє. Розумієш? І нічиє більше. Тільки твоє.
- Про що ти говориш?
— Про надію...

Докладніше