Максим Олександрович Фадєєв

А що таке час? Хіба це лише модне худи з принтом? Час – це вібрації, і кожен період має свій темп. Його вимірюють кількістю ударів за хвилину - bpm. Скажімо, у 1980-ті роки у музиці переважав темп 120 bpm. Це, наприклад,«Modern Talking» — люди рухалися так. Потім темп почав зростати. До 1990-х років – до 132 bmp, до нульових – до 168. З'явилися нові стилі: джангл, брейкбіт. Купа напрямків та нових артистів: Бьорк, The Prodigy, навіть U2 випустили новий альбом Discotheque. Блискуча новаторська музика, темп якої лише збільшувався. Потім взагалі з'явився рейв. Все це невипадково. Ми, як мишізалежить від будь-якого прискорення руху планет і процесів навколо.

Докладніше

Джон Апдайк. Давай одружимося

Пісні по радіо знаходили для нього новий сенс, якщо він чув їх, коли їхав до неї на побачення. Йому хотілося слухати їх разом з нею, але вони рідко приїжджали в одній машині, і в міру того як того весни тиждень змінював тиждень, пісні немов хрущі, помирали в польоті.

Докладніше

Леммі Кілмістер

Дехто стверджує, що рок -н-рол мертвий, але це не так. Він ніколи не помре, бо гарні пісні ніколи не вийдуть із моди. А рок-музиканти в своїй масі ще не розучилися писати хорошу музику. Візьміть хоча б AC/DC. Вони такі ж чудові, як і за часів своєї молодості. Або ZZ Top. Є щось магічне в гітарних рифах, що рухає душу і тіло. Щось, що діє на тваринному рівні і проникає у кожну клітину. І із цим не можна боротися. Тож рок-н-рол житиме довго та щасливо.

Докладніше