... лякає легкість, лякає не тому, що мені подобається, коли всі змучені роботою, а тут що не зроби - загальне захоплення, все цього саме від тебе і чекають. Лякає тому, що я виявив чи відкрив за своє життя в мистецтві одну істину: все, що народжується без великих душевних витрат, виявляється нісенітницею.
Мистецтво не буває без болю; разом з тим, мистецтво існує для того, щоб компенсувати біль.
Як і скрізь, я тут теж знайомився головним чином із музеями та соборами — не тому, що любив бога чи мистецтво, а просто тому, що у соборах та музеях не питали документів. Перед розп'яттям та полотнами живопису ще можна було залишатися просто людиною, а не суб'єктом із сумнівними документами.
Мистецтво керувати - це "ні", "так", "ні"... І знову "так" до наступного "ні".
Твір мистецтва має впливати на глядача, а не глядач на витвір мистецтва.
У мистецтві, можливо, найбільше коли не розумієш звідки сила.
Я хочу торкатися людей своїм мистецтвом, я хочу щоб вони говорили – він відчуває глибоко, він відчуває ніжно.
У найнебезпечнішому твоєму мистецтві, про поет,
Між середнім і поганим великих відмінностей немає.