Слова – це пил. Люди брешуть навіть без задньої думки.

Давай так міркувати: життя — це ілюзіон, вірніше, могло б стати чарівною виставою, якби люди не відгороджувалися один від одного. Людям треба підкидати хоч маленьку таємницю, синку.

Якщо людина вирішила вбити тигра, це називається спортом; а якщо тигр вирішив убити людину, це називається кровожерливістю.

Людина може досягти всього, що зрозуміла і у що повірила.

Ми це не наші тіла. Ми — це наші думки. Оформившись, вони творять реальність нашого буття. А між цими думками — ніщо, тільки тіло, яке чекає, коли наші думки зроблять нас тими, хто ми є.

Смерть зовсім не сумна, сумно те, що багато людей взагалі не живе.

План не може бути досконалим, якщо в ньому замішані люди.

Людина несвідома до смаку процвітання, поки вона не спробувала лихо.

Люди скаржаться на те, що їм доводиться робити те саме, день у день їсти одне й те саме, носити один і той же одяг, але думати про те саме вони вважають цілком нормальним.

Ніщо так не знищує людину, як зайві сили, якщо вони витрачаються безглуздо.