У ньому текла гаряча кров і деяке лицарство було йому не чуже. Ділова сторона життя часом здавалася йому позбавленою сенсу і суперечила найглибшим устремлінням його душі.
Просто нестерпно, що вони так люблять один одного, а змушені не бачитися. Їхні життєві дороги розходяться в різні боки.
Адже якщо говорити по правді, то найбільше в житті я хочу когось любити.
Чи у всіх є доля, чи ми летимо по життю, як пір'їнка на вітрі?
Є щось гірше, ніж життя з тобою, це життя без тебе.
Ніяк не повірю в це:
За що ж лише я одна
Любов'ю його зігріта,
Піднесена, окрилена? Днем і глухими ночами,
Будь то уві сні, наяву,
Дихаю лише його промовами,
Визнанням його живу. Я добрість любові скуштувала,
Притулившись до його грудей.
І мені не страшна могила
І вічна темрява попереду.
Я дуже вдячний Вам тільки за те, що Ви існуєте.
На ти давно ти з чортом став,
А все ще вогню боїшся.
— Ти справді хочеш, щоб ми були все ж таки на«ти»?
— Я хочу, щоб ми були о-на-ти.
А тягар провини не менш тяжкий, ніж тягар радію, про який ти тут міркував. Вина накопичується в тебе в клітинах мозку як ненависть до себе, і це призводить до раку розуму та лейкозу душі.