- Жовтень, - з пристрастю в голосі промовив він. — Боже, це мій улюблений місяць, ладен його поїдати, вдихати, втягувати запахи. Ах, цей бунтівний та сумний місяць. Дивись, як від зустрічі з ним зашарілося листя. У жовтні світ охоплений полум'ям...
Під ним струмінь світліший за блакитний,
Над ним промінь сонця золотий...
А він, бунтівний, просить бурі,
Наче в бурях є спокій!
Ось яка сила музики, наймогутнішої з чарівниць: варто їй змахнути своїм жезлом і вимовити магічне слово - і дійсність зникає, а примари, народжені вашою уявою, одягаються живим тілом.
- А що ти мені подаруєш?
- Секрет.
— Якщо щось смачне, я одразу з'їм і скоро забуду. Подаруй мені щось на довгу пам'ять, щоб пам'ятати аж до старості.
Найкраще кохання — те, що пробуджує душу і змушує прагнути більшого. Вона спалахує наші серця і утихомирює наш розум.
Все в нього було старе, крім очей, а очі були кольором схожі на море, веселі очі людини, яка не здається...
Блажен не той, хто приймає милостиню. Блаженний, хто подає.
Якби я знала, що в мене будеш ти, я б ніколи ніколи ні до кого не торкнулася.
Приємно думати, що коли ми, нарешті, втомлюємося від цього світу, існує ще схід сонця.