— Я думав, що ви все знаєте.
— Це була б непробачна трата пам'яті. Я обираю.

Одне треба мати: чи то від природи легку душу, чи то душу, полегшену мистецтвом і знанням.

Воістину, єдине, що я скільки-небудь знаю, — це те, що я цілковитий невіглас у всьому.

Кращий фехтувальник на світі не повинен побоюватися другого кращого фехтувальника; ні, боятися треба невігласа, який жодного разу не тримав шпаги в руках; він робить не те, чого від нього очікують, і тому знавець перед ним безпорадний.

Вогонь - вірний союзник людини, але він небезпечний для дитини, яка не знає, як з нею поводитися. Такими є і деякі знання. За мірками історії, люди поки що зовсім діти. Киньте погляд на наш світ, і ви побачите, як ми неосвічені.

Найкраща зброя в суперечці - знання.

Матіуш навчався б ще охочіше і краще, якби міг отримувати відповіді на різні запитання, які приходили йому на думку.

Знання не перероджує людину: воно тільки змінює його, але змінює не в одну загальну, казенну форму, а відповідно до природи цієї людини.

Знання, абсолютно впевнене в тому, що воно безпомилкове, - це віра.

Хіба це погано не знати майбутнього? На мене, так просто чудово. У невідомості і азарт, і радість, і натхнення.