Я завжди знав, який шлях правильний. Я завжди це точно знав, але ніколи не йшов. Знаєте, чому? Тому що це було надто важко.
Наші знання нас проклинають. Нам складно поділитися своїм досвідом із оточуючими, бо непросто відтворити їхній стан незнання. Пояснення зазнає невдачі, коли ми не в змозі перекладати зі своєї професійної мови мовою необізнаних слухачів.
Проста людина тільки одну соту може побачити на власні очі, а решта дев'яносто дев'ять відсотків вона пізнає через книгу.
Розум не тільки в тому, щоб отримати багато знань, а й у тому, щоб уникнути зайвих.
Дурень, озброєний знаннями, може бути небезпечнішим за божевільного зі рушницею.
— Чи вірите в Бога?
- Я не вірю, я знаю.
Людина має право знати правду і насамперед про себе. Але поставити йому це в обов'язок не можна.
Знання обертаються гіркотою, що приносить передчасну старість, коли немає поруч людини, з ким можна поділитися радістю та смутком.
Не можеш довести — отже, не знаєш.
Знання, думка, уява - три ключі розуму.