Я так думаю, лейтенант Ден зрозумів, що є речі, які не можна змінити. Він не хотів, щоб його називали калікою, як я не хотів, щоб мене називали дурнем.
Як же все—таки складно змінюватися, особливо на краще. Хтось упевнений, що він ідеальний, і змінюватися повинні інші. Хтось вважає, що змінюватися надто пізно, а може, просто боїться це робити. Але одне я знаю точно: заради коханої людини можна і треба змінюватись.
- Перша куля для тебе, друга для мене. - Ніхто сьогодні не помре. - Ти що не тямиш? Ми з тобою завжди були пов'язані. Це неминуче. — У цьому ти маєш рацію, але вислухай мене, бо я багатьом тобі завдячую. Завдяки тобі я стала найкращою людиною, я стала найкращою матір'ю, завдяки тобі. Це ти мене зрадив. — Ми змінили одне одного. — Коли мені доводиться вибирати між легким і правильним шляхом, я думаю про тебе. Я стала кращою, бо зустріла тебе. — Ти навіть не можеш дивитись на мене. — Бо в очах твоїх я бачу себе. Я бачу, якою ти бачиш мене — втраченою, зіпсованою, брудною. Я це відчуваю. Прошу, будь ласка, не потрібно більше крові. - Тепер все інакше. Все буде добреЦе допоможе все виправити. Це мій останній подарунок.