Михайло Олександрович Шолохов. Тихий Дон

У ладній постаті її й в обличчі була та гаснуча, ущербна краса, якою неяскраво світиться жінка, що прожила тридцяту осінь. Але в глузливих холоднуватих очах, у рухах вона  ще зберігала невитрачений запас молодості. Обличчя її з м'якими, привабливими у своїй неправильності рисами було, мабуть, найпересічнішим. Лише один контраст різко впадав у вічі: тонкі смагляво червоні розтріскані, гарячі губи. Вона  охоче сміялася, але в посмішці її прозирало щось завчене.

Докладніше

Еріх Марія Ремарк. Гем

Мова та думки належали чоловікові. А жінка народжена з безмовності. Вона  живе в чужому краю і лише вивчила тамтешню мову ; рідною їй він ніколи не був. Вона  мимоволі переводить своє потаємне у поняття, які відповідають її сутності, бо належать чоловікові. Вона  намагається з'ясуватись — і завжди марно. Ніколи чоловікові її не збагнути.

Докладніше