Сховавшись під мостом,

Спить зимової сніжної ночі

Бездомне дитя.

Діти зрікаються мрії, щоб порадувати батьків, батьки зрікаються самого життя, щоб порадувати дітей.

Народити дитину – це як зробити наколку на лобі. Щоб зважитись на таке, треба точно знати, що тобі цього хочеться.

Ніким не кохана дитина перестає бути дитиною: вона лише маленький беззахисний дорослий.

Не люблю, коли про дітей кажуть заводити. Заводять кішок, собак та морських свинок, а діти з'являються на світ.

... Діти відразу відчувають, коли любов втрачена, вони відрізняють мовчання, що означає умиротворення, від того, що є ознакою розпачу.

Такий народ ці дорослі. Не варто на них гніватися. Діти мають бути дуже поблажливими до дорослих.

Я хочу того ж, чого по—справжньому хоче для своїх дітей кожен з батьків — щоб вони були щасливими і щоб їх не торкнувся бруд цього світу. Моя улюблена книга — Шлях вашого життя Вільяма Сарояна. Текст починається зі слів: "Живи, не завдай нікому зла і не давай нікому робити зло  тобі".

Коли я працював у відеомагазині, я чув, як батьки лаяли дітей за те, що ті весь час брали фільми, які вони вже бачили та люблять. Дитина думає:«Навіщо брати невідомо що? Візьму знову цю касету». Ось і в мене психологія дитини мені подобається такий підхід.

Слова не виховують. Батькам треба показати, а не розповісти дитині, як треба жити. Якщо хочете, щоб дитина стала щасливою, спочатку самі станьте щасливими!