Заради дітей ми іноді йдемо на крайності.

Чоловік сказав би, що користуватися отрутою безчесно, але в жінок інші поняття про честь. Мати створила нас для захисту наших дітей, і єдина наша безчестя полягає в нездатності зберегти їх.

Більше маємо цінувати тих, хто вирощують і добре виховують дітей, ніж тих, хто їх народжує.

Ти бачиш, як радіє і страждає твоє дитя. У його невдачах ти бачиш свої власні. Для своїх дітей ти бажаєш щастя, ти хочеш захистити їх від страждання та болю.

Будинок – це не предмети, вартістю кілька тисяч доларів і не вишукування сучасних дизайнерів, а затишні дрібниці, голоси дітей, запах домашньої їжі, розкидані по підлозі іграшки, книжкова шафа та просто відчуття власного затишного маленького світу…

Я як неспокійний батько. Просто хочу знати, що мої діти гаразд.

Людське дитя іноді набагато проникливіше до дурниці занудних дорослих.

— Варко, затопи грубку! — лунає за дверима голос господаря.
Отже, вже час вставати і братися до роботи. Варка залишає колиску і біжить у сарай за дровами. Вона  рада. Коли бігаєш і ходиш, спати вже не так хочеться, як у сидячому положенні.

Це прозвучить як слова божевільні, але я дуже дбаю про харчування моїх дітей.

Тільки діти точно знають, що відбувається у світі. Вони бачать більше, ніж дорослі, вірять у більше, вони чесні і завжди, завжди скажуть вам, що на вас чекає.