Дурні бувають активні та пасивні. Зупинені та непостійні. Контрольовані та неконтрольовані. Найбільш стомлюючий різновид - це активний, непереборний, неконтрольований дурень

— Скажи мені, Чудра, хто більше знає, дурень чи мудрець?
- Дурень. Мудрець у всьому сумнівається.

Багаті та бідні – категорія стара, але дурні та розумні – категорія безсмертна.

Що толку тлумачити тому, хто недолугий!

Не побачиш розумного - не впізнаєш дурня.

- Вибач.
- За що?
— За те, що викинув тебе з бункера. За це, ем... і за те, що не сказав про Сема.
— Ти думав, що його життя поставлене на кін.
— Так, мене обдурили.
— Я думав, що рятую Рай. Мене теж обдурили.
— Так, кажеш, ми з тобою пара гальмованих недоумків?
— Я віддаю перевагу слову«довірливі».

Дитина лагідно дивиться на тебе і думає: ти, звичайно, дорослий, здоровенний, можеш мене відшмагати, проте, як ти був з дитинства дурнем, так і залишився, і помреш дурнем, але тобі цього мало, ти ще й мене дурнем хочеш зробити …

Розумний п'є доти, доки йому не стане добре, а дурень — доти, доки йому не стане погано.

Робити мені нічого – до хрипоти з дурнями сперечатися… розумний би з першого разу прислухався.

Скільки дурня не мотивуй, максимум, чого ви досягнете - це вмотивований дурень. (Однієї мотивації недостатньо: якщо у вас є ідіот і ви його мотивували, то в результаті ви отримаєте вмотивованого ідіота.)