Коли ми стаємо тими, ким маємо стати? В юності чи пізніше? У підлітковому віці, які б не були наші розумові здібності і темперамент, ми значною мірою залежимо від освіти, оточення, сім'ї; ставши дорослими, ми творимо себе відповідно до зробленого вибору.
Люди бояться дорослішати, що не хочуть розлучатися з маскою, до якої вони звикли, і приміряти іншу.
Діти дорослішають надто швидко. Коли я намагаюся згадати своє дитинство, згадується мало. Або просто не згадується. Діти дорослішають надто швидко. Потрібно це заборонити. Заборонити дорослішати. Тоді все буде краще, ніж є.
Буває іноді, що жінка в двадцять дев'ять років навіть прекрасніша, ніж була вона десятьма роками раніше.
Діти починають із любові до батьків. Дорослі, вони починають їх судити. Іноді вони прощають.
Хто виріс, той похмурий і вибагливий,
Кому ще рости, той усе зрозуміє.
Завжди хтось сміється, і з когось сміються. Це відбувається кожен день, у кожній школі, у кожному американському містечку, і навіть, на мою думку, у всьому світі. Весь сенс дорослішання – навчитися залишатися серед тих, хто сміється.
... може, й упиратися не варто, коли вороги потягнуть мене до двадцяти п'яти років. Двадцять п'ять – гідний літній вік… От би тридцять років прожити двадцятип'ятирічний. А там – хоч трава не рости.
Пам'ятайте, коли ваша дитина починала повзати, ви будували фізичні огорожі навколо неї, щоб вона не пошкодила себе. Підліток такий самий повзунок. Йому потрібні жорсткі правила безпеки. Підліткам потрібно чітко знати, де проходять межі безпечної зони. Звичайно, підлітки ненавидять кордони і вважають, що вони самі можуть їх визначити. Але ви повинні пам'ятати, що вони не можуть цього зробити. Вони мало дорослі в когнітивному плані. Іноді і в 17, і в 18 років.
Не бійтеся дорослішати: у кожному віці є своя краса. Минули роки - це не тільки труднощі і втрати, але насамперед досвід, мудрість, почуття гумору, спокійний і тверезий погляд на те, що відбувається в житті.