— Цього разу я тобі збрехав свідомо...
—?
— Щоб зберегти твою довіру!
- Ти мені збрехав, щоб зберегти мою довіру?!

Ризик, відповідальність, навантаження - це і є щастя! Якщо тобі довіряють – насолоджуйся. Очолити велику справу — все одно, що невинність втратити. Таке буває лише один раз. І запам'ятовується назавжди.

Мовчати – вірити самому собі.

Людям, які сміються за зачиненими дверима туалетної кабінки, довіряти не можна.

Не хочеш мені говорити – твоє право. Просто знай, що я тобі довіряю. Я вірю в те, що ти говориш і не думаю, про що ти мовчиш. Але щоб ти не робив, не підставляй мене.

— Є тільки одна людина, на яку ти зможеш покластися.
- Я думав, нас двоє.

— Кожен із нас, — вигукнув він, — може бути обдурений людьми, яким він довірився.

... Як приклад того, що у світі немає  людей, гідних довіри. Ймовірно, відповідь моя здалася вам, що прагне вперед, у глиб світу ідей, незадовільною; здався, можливо, застарілим. Але для мене це була відповідь життя.

Батьки, не вірте більше дочкам,
Якими б невинними були їхні звички!

Вміти довіряти — це найбільша з наук, які нам потрібні в житті.