Можна пробачити зраду, але колишньої довіри вже не буде.

Я вірив тобі як самому собі. Я заради тебе всім пожертвував. Я брехав, щоб тебе захистити. Я заслужив на пояснення.

Ніколи ніколи не довірятися нікому так нестримно і з такою відвертістю.

Повна довіра межує з божевіллям.

Якщо хтось із Різдва і прийшов би подивитися, що впало за хребет, то це Лікар. Якщо з ким із Різдва Крантл і справді любив розмовляти, то з Доктором. Щось у цій людині вселяло довіру. Крантл звідкись знав, що запросто може залишитися з Доктором наодинці — не буде ні зайвої цікавості, ні питань з ввічливості, ні безглуздих розмов.

Не можна нікому довіряти нероздільно. Той, кому ти довіряєш, обов'язково зробить тобі боляче. Надлишок довіри вип'є тебе до дна. У цьому сенсі світ також вампір.

Ти завжди ризикуєш, коли вирішуєш комусь довіритися.

Вулик знищив те, що найважливіше в команді — довіра.

Якщо важко подолати страх і бути чесним із собою, то не вийде і контакту з партнером, це абетка, я знаю, як страшно віддатися і довіритися іншій людині, але результат того вартий.

Малого не вистачає людям на землі, щоб досягти благоденства — довіри один до одного, але ця наука недоступна для низинних душ, закон яких — своєкорисливість.