Людину не можна вважати цілком винною — адже не з неї почалася історія.

— Тиріон із дому Ланністерів, королева-регент звинувачує вас у вбивстві короля. Ви вбили короля Джоффрі?
- Ні.
- А ваша дружина леді Санса?
- Мені це невідомо.
— Як же, на вашу думку, він помер?
— Подавився пирогом із голубами...
— Значить ви звинувачуєте пекарів?
— Та хоч голубів, тільки мене дайте спокій!

Нянюшка Ягг по-своєму цінувала добрі вина. Казанунда й уявити не міг, що біле вино можна запивати портвейном лише тому, що воно скінчилося.

Вічно усвідомлювати, що хтось постраждав з твоєї провини, - це найтяжка кара, яка може спіткати людину.

Горе вбиває. Дуже швидко. Почуття провини також. Особливо тих, у кого є хоча б мала дещиця совісті.

Кричать лише винні.

— Не вини себе...
— Спасибі.
- За тебе це зроблю я.

Послухай, якщо ти зробив усе, що міг, а трапилося щось погане — у цьому не винен. Почуття провини жени від себе поганою мітлою, а інакше... чокнешся!

Вплив – це все. Пам'ятайте про це, якщо вас заарештують. А проблема провини чи невинності становить суто академічний інтерес.

Там, де є вина, є надія.