Весна - це перемога. Над голодом, над зимою і, якщо хочете, над смертю.
А я думаю, що таке, га? Одним дупу заклеюють, інших сомалійські пірати вербують, а це весна! А я й забув про неї!
Сонце! Сьогодні наче їх два.
Сила така та яскравість така!
Незабаром проталіни все заповнюючи.
Щіткою зеленою полізе трава.
Ну що ж! коли вмирати, то вмирати навесні.
Літо — це лише невиконана обіцянка весни, підробка замість тих теплих блаженних ночей, про які мрієш у квітні.
Не все душі болісно сниться:
Прийшла весна — і небо проясниться.
Потрібно завжди йти вперед, пам'ятаючи, що після зими завжди настає весна.
…Навесні дощ пахне надією. У ньому немає незворотності втрат, як в опадів інших часів року. За весняним дощем не хочеться спостерігати збоку, поринувши в атмосферу домашнього затишку. Під ним хочеться жити, любити, сподіватися. Рахувати краплі, збиваючись з рахунку, ловити їх язиком, запам'ятовуючи смак свіжості нової пори. Весняний дощ схожий на м'ятний коктейль із кубиками льоду. Коктейль з весни, що так нагадує літо…
Восени ми чекаємо на перший сніг, навесні — перший асфальт.
Чому твоя шкіра завжди пахне навесні?