Сергій Садов. Лицар Ордену. Книга 1. Спадкоємець ордену
... коли ти знаєш, як може страждати людина через те, що її просто не розуміють, ти намагатимешся краще впізнати іншу людину, щоб не завдати їй болю.
... коли ти знаєш, як може страждати людина через те, що її просто не розуміють, ти намагатимешся краще впізнати іншу людину, щоб не завдати їй болю.
... біль тим і корисний, що змушує рухатися далі.
Вона сама навмисне розбещує свою рану, відчуваючи в цьому якусь потребу — потребу відчаю, страждань...
Легше знаходяться такі люди, які добровільно йдуть на смерть, ніж такі, які терпляче переносять біль.
Тобі боляче... бо ти живий.
Так не поранить гострий ніж,
Як ранить підлою плітки брехня.
Найсумніші історії ми розповідаємо із усмішкою на губах. Це зовсім не означає, що нам смішно. Нам боляче, і ми мимоволі намагаємося згладити слова усмішкою, іскрами в очах, хоч чимось, аби прикинутися, що все це брехня.
Як би тобі не було боляче, ти завжди повинна ступати так, ніби йдеш босоніж по шовку.
Вас не повинно дивувати те, що у світі так багато болю та страждань. А Ісусові, схоже, немає до цього діла.