Потрібно навчитися приймати біль та використовувати його як паливо в нашій мандрівці.

Якщо я дозволю собі бути небайдужим, то все, що я відчую – це біль.

Здається, що, як навмисне, ударяєшся все хворим місцем, а здається це тільки тому, що тільки удари по хворому місцю помітні.

Коли сумуєш за людиною, перший імпульс замінити його іншими людьми. Нескінченною низкою романів. У найгіршому разі — книжками, шоколадом, віскі. Але це не заміна, як ми думаємо, а мізерний самообман. Рано чи пізно зрозумієш, що замінити колишнє не в змозі, та й не треба цього робити. Краще зняти з себе старий одяг, яким би коханим він  не був, і вдягнутися в новий. Нехай це буде жовта сорочка — якраз учора зайшла до магазину, купила собі таку. Жовтий як сонячний день.

— Напевно, зрештою, все життя — це низка розлучень, але найбільше буває, якщо з тобою навіть не спромоглися попрощатися.

Ілюзії приваблюють нас тим, що позбавляють болю, а як заміну приносять задоволення. За це ми повинні без нарікань приймати, коли, вступаючи в суперечність із частиною реальності, ілюзії розбиваються вщент.

- Це боляче?
— Небагато.
— Хто сказав, що кохання безболісне? Кохання - це біль. Ми постійно ранимо коханих словами чи діями. Природа кохання - біль.

Сміється, тому що розуміє: треба сміятися над усім, що завдає біль, щоб зберегти рівновагу, щоб світ не збив тебе з розуму. (По-справжньому сильним доти не будеш, поки не навчишся бачити у всьому смішний бік. Він знає: треба сміятися з того, що тебе мучить, інакше не збережеш рівноваги, інакше світ зведе тебе з розуму.)

Коли ми розуміємо, що змінились? Коли життя стає чужим? Ми хочемо бути сильнішими, жорсткішими, небезпечнішими. Але кожна з цих якостей набувається в певних умовах. Вони не з'являються з повітря. Чи не виникають просто так. Щоб стати рішучим, міцним і розважливим, потрібно пройти через безліч випробувань і потрібно не лише вигравати, а й зазнавати поразок, інакше не буде сенсу.
То чи справді це добре – стати жорстоким? Розважливим? Холодним? Людинастає черствим через багато обставин, і потім вже не може знову стати теплим і довірливим. Якщо ти небезпечний, то тебе встигли зламати. Значить, тобі було в сотні разів болючіше, ніж тим, хто тебе оточує. І тому ти навчився відрізнятись від них. Ти став сильнішим лише від того, що більше нікому не довіряєш і ні в кого не віриш.

Його погляд залатав дірку в самому центрі моєї істоти.