У бідних погані звички. Одна з найпоширеніших має безневинну назву:«Можна брати гроші зі своїх заощаджень.» Багаті знають, що заощадження існують лише для того, щоб робити нові гроші, а не платити за рахунками.

Коновалець узяв мене під свою опіку і частенько відвідував: ми вдвох тинялися містом. Одного разу він навіть повів мене на спектакль у Берлінську оперу, але загалом розваг у моєму житті там було не так уже й багато. Українська громада була дуже бідною, і про те, щоб дозволити собі якусь розкіш, не могло бути й мови. Якщо вас запрошували на чай, то цукор прийнято було приносити із собою.

Лише один громадський клас думає про гроші навіть більше за багатих, і цей клас — бідні.

Я хочу жити, як бідна людина з грошима.

У багату хату  не пустять, у бідному не нагодують.

Заробітна плата – це нова форма рабства.

Мені завжди було незрозуміло — люди соромляться злиднів і не соромляться багатства.

Є різниця між поняттями бути бідним та бути розореним. Розорення – явище тимчасове, а бідність – явище незмінне.

Багаті та бідні – категорія стара, але дурні та розумні – категорія безсмертна.

- Підніміть руки ті, хто воював у Франції; ті, хто стояв пліч-о-пліч зі своїми товаришами і бачили, як вони помирають, підніміть руки. Кров, пролита на полях Фландрії, річки вашого поту, і комусь із вас дісталася нагорода? Може, вам?
- Ні!
— Може, вашим дружинам?
— Ні, ні!
— То кому ж тоді? Вони є серед нас?
- Ні!
— Чи вони сидять по будинках, у комфорті, з набитими животами, коли ви намагаєтеся наскрести жалюгідні гроші на взуття вашим дітям? І що вони пропонують вам за ваші жертви? Вони урізають вам платню! Ось ваша винагорода.