Павло Судоплатов. Розвідка та Кремль. Спогади небезпечного свідка

Коновалець узяв мене під свою опіку і частенько відвідував: ми вдвох тинялися містом. Одного разу він навіть повів мене на спектакль у Берлінську оперу, але загалом розваг у моєму житті там було не так уже й багато. Українська громада була дуже бідною, і про те, щоб дозволити собі якусь розкіш, не могло бути й мови. Якщо вас запрошували на чай, то цукор прийнято було приносити із собою.

Цитата з книги Розвідка та Кремль. Спогади небезпечного свідка, автор Павло Судоплатов