У сили однієї людини є межа. Але я захистю всіх, кого зможу. Нехай це буде лише жменька людей, найдорожчих мені. А вони захистять тих, хто дорогий їм. Вже на це здатна маленька людина?
Чому так часто ми залишаємо на потім найважливіші слова та визнання? Сподіваємося, що завжди встигнемо їх сказати. А може, треба говорити тоді, коли рідна людина поруч, а не чекати на особливий момент. Адже може статися так, що потім їх просто не буде кому говорити.