Яблуко від яблуні падає набагато далі, ніж ти думаєш.

Батькам іноді вдається виховати дитину такою, якою її хочеться бачити, але частіше дітям вдається виховати батьків.

Перша емоція людини – емоція горя. Ми не приходимо у світ, як іноді люблять говорити, ми вириваємося зі світу, яким для нас було тіло нашої матері. Відразу ж ми дізнаємося дві важливі речі: те, що існування наше не буде безхмарним, і те, що ми дуже потребуємо наших батьків. Нам належить рости, але з нами зростатиме і тривога. Правда, спочатку вона  не усвідомлюється, але те, що вона буде пов'язана з нашими батьками і виявиться у відносинах з ними, ясно вже зараз.

Батьки – це кістка, про яку діти точать зуби.

Чи бачиш, сер Макс, люди, у яких є діти, принципово відрізняються від людей, у яких їх немає.

Батьки твоїх учнів чомусь уявляють, ніби ти чудотворець і своїм особистим прикладом здатний завадити їхнім дітям прямувати стопами батьків.

Потрібно показувати життя батьків їхнім дітям. Якщо потурати їх капризам, вони виростуть нестерпними.

П'ятірки, п'ятірки з плюсом, п'ятірки з мінусом... Боже! Вдумайтесь! У кожної дитини свої здібності, свої бажання, свої мрії… Але ні! Кожен палець треба витягувати доти, доки він не стане вказівним! Витягувати, доки він не зламається!

Батьки, які чекають від своїх дітей подяки (є навіть такі, які її вимагають), подібні до лихварів: вони охоче ризикують капіталом, аби отримати відсотки.

Товариші виховують набагато краще, ніж батьки, бо їм не властива жалість.