Батьки старіють до певного віку, коли їхній образ застигає в нашій пам'яті.

Мої батьки любили мене, як люблять витвір мистецтва: предмет, який тримають удома і захоплюються ним у надії, що колись він стане цінним.

Щасливі діти – це ті, у яких щасливі батьки.

Мамо, ти від мене за тисячі кілометрів і вважаєш, що тобі видніше?... Ну і зір у тебе!

- Я ніколи не одружуся, Атікус.
- Чому?
— Раптом будуть діти...

Я хочу вчитися в тому коледжі та вирішувати все сама! Я хочу, щоб ти перестав контролювати моє життя лише тому, що не в змозі контролювати своє!

На жаль, життя принизливе у своїй простоті: ми щосили тікаємо від батьків, а потім перетворюємося на них.

- Ти моя улюблена дочка!!
- Я твоя єдина дочка!
- Хто знає...

Щоб бути добрими батьками, яких люблять не лише за саме визначення цього слова, а за щасливе дитинство, не потрібно проводити з ними двадцять чотири години на добу і контролювати кожен крок, читати енциклопедії з виховання дітей або бути в їхніх очах правильною людиною без шкідливих звичок - Треба просто любити їх.

Легше легкого звалити на спадковість, на батьків. Все, що людина робить, це вона сама робить, а не її батько чи мати.