Мілена Завойчинська. Вища школа бібліотекарів. Хроніки книгохідців
Дивно так. Болить душа, а кровоточить серце.
Дивно так. Болить душа, а кровоточить серце.
Завжди хтось сміється, і з когось сміються. Це відбувається кожен день, у кожній школі, у кожному американському містечку, і навіть, на мою думку, у всьому світі. Весь сенс дорослішання – навчитися залишатися серед тих, хто сміється.
Якщо ви не заперечуєте, я йду спати. Те, що ми зробили, могло коштувати нам життя. Або гірше – нас могли виключити! (Нас усіх могли убити або, що ще гірше, виключити зі школи. А тепер, якщо ви не заперечуєте, я піду спати.)
Метою школи завжди має бути виховання гармонійної особистості, а не фахівця.
Насамперед Бог створив ідіотів для тренування. Після цього він створив школи.
Скільки потрібно часу, щоб змінити своє життя? Скільки часу потрібно, щоб змінитися самому? 4 років школи достатньо? 1 рік? 8 тижнів? Чи можна змінити життя на місяць? Тиждень чи 1 день? Ми завжди поспішаємо вирости, досягти успіху, досягти успіху, але о 18 годині може все змінити.
- Ну? І як тримати мене на руках? Чи не так, невимовне щастя? — спитала Яра.
- Ти легка, як хмаринка в небі! - сказав Ул.
Яра хмикнула.
- Сумнівний комплімент.
- Чому?
— Вас у школі не вчили, що середня вага хмари вісімсот тонн? Навіть найменша хмаринка – це вже тонн сто. Так що, юначе, мені ваші натяки незрозумілі.
Все-таки щось із нашою цивілізацією не так. Ти подивися на нас, на людей, здалеку, з якоїсь віддаленої планети. Якісь моторошні істоти, що століттями винищують один одного і постійно створюють нові засоби масового знищення. Ніхто з інших живих істот не відрізняється таким звірством. Хоча слово«звірство» тут годиться. Звірі не збираються у війська, щоб убивати собі подібних. Тільки ми, homo sapiens, одночасно зі створенням« Пісня піснею»,«Місячна соната» та« Дівчатка з персиками» винаходимо гільйотини, танки, ракети, бомбардувальники та отруйні речовини для винищення таких же homo sapiens. Причому чим вище прогрес тим потужнішими стають кошти масового винищення собі подібних.
— Що робите заради свого майбутнього?
— Забуваю про травми минулого.
Якщо кожна людина стане безнадійною, то безнадійні люди зрештою зникнуть.