Вибираючи помилкові визначення мрії, ми слідуємо фантому мети хибною дорогою, яка має кінцевого пункту призначення.

— Хочу загадати тобі загадку: який із усіх днів нашого життя ніколи не приходить? — спитав він і, не дочекавшись, відповів сам: — Завтрашній.

Життя — як керування велосипедом. Щоб зберегти рівновагу, ти маєш рухатися.

Я хочу бігти з усіх ніг, хочу схопити цей час — найкращий час в історії людства — набити їм усі свої почуття, бачити і чути його, торкатися його, відчувати його запах і смак і сподіватися, що інші теж побіжать разом зі мною..

Перепливши море, безглуздо потонути в калюжі.

Справжнє життя людини — те, про яке вона навіть не підозрює.

Медицина стала найбільшою любов'ю мого життя, єдиною богинею, яка була мені потрібна і яку я доглядав... Правда, з того часу багато води вибігло...

Від безбожжя до Бога — мить одна!

Від нуля до підсумку — мить одна.

Бережи дорогоцінну цю мить:
Життя — ні мало ні багато — мить одна!

Такий стан ніби впала з десятого поверху... І замість померти — вижила.

Єдиний спосіб вижити у цьому світі – це жити без правил.