Життя занадто коротке, щоб пити погані вина.

Не звинуватий випадок, не кляни побут. Кожен лише те, ким хотів бути.

Коли ти маєш усе, що ти маєш? Нічого. Коли все гаразд – все не так. Це розчаровує, це бентежить. Але це життя. Що поробиш?

Найбільша помилка вважати, ніби все цінне довго. Апостоли прогресу обманюють цим натовп, який інакше може збунтуватися або зануритися. Цінне завжди швидкоплинне, а посередність, навпаки, стійка.

Життя в містах привчає дивитися хіба що собі під ноги. Про те, що на світі буває небо, ніхто й не згадає...

Але життя – воно  так уже влаштоване, що поруч із тими, хто сміється, завжди знайдуться ті, хто плаче, причому, як випливає з нижченаведеного, причина для сміху і сліз – одна й та сама.

Де є життя, там є і надія. Моя надія спалахнула як свічка у темряві.

Прощайтеся легко, пригадуйте весело.

— Я тут, щоб попросити руки вашої дочки...

— Аааа, хитрий! Всю бери!

Але люди Марса зрозуміли: щоб вижити, треба перестати допитуватись, у чому сенс життя. Життя саме собою є відповідь. Мета життя в тому, щоб відтворювати життя і можливо краще його влаштувати.