Слабкий той, хто не вірить у себе.

Довіра потрібна нам для того, щоб маніпулювати людьми.

У людині, яка перетворила своє життя на театр, так легко помилитися. Не варто довіряти його щирості.

- (...) Пророцтво Ітліни. Знаменита Година Білого Холоду та Вік Вовчої Пурги. Світ, що вмирає серед снігів і льодів, щоб, як говорить пророцтво, через багато століть відродиться знову. Чистіший і кращий.
- У те, - сухо сказала Німуе, - що світ відродиться, я глибоко вірю. Те, що буде краще, — не дуже.

А на початку шляху мало хто в нас вірив, чи не так?

— Отець Перес сказав, що ви відвернулися від церкви.
— Від церкви так. Від Бога - ніколи.

Є, очевидно, три речі, яким ніхто не вірить. Не вірять у правду, не вірять у те, що цілком можливо, і те, що цілком логічно.

- Сіндо.
- Так?
— Ніколи не втрачай віри в людей.

Ця країна називається Тибет. І люди, які тут живуть, вірять, що довгий шлях до святих місць очищає людину від створеного ним зла. Вони вірять, що чим важча дорога, тим глибше очищення... Тут час стоїть на місці, а все інше рухається.

— Я свято вірю в бога Різанини. Бога, який править світом з давніх-давен.