хтось пам'ятає нас разом, заради такого кадру
нічого,
нічого,
нічого не шкода.

Члени першої Церкви мали все спільне (Дії 4.35,42). Пізніше цю спільність хотіли уявити як якийсь комунізм, але між першою Церквою та комунізмом існує глибока різниця. Для комунізму характерне примусове усуспільнення майна та управління ним, а в першій Церкві люди самі добровільно продавали своє майно, щоб не гаяти дорогоцінного часу на управління ним. Члени першої Церкви мали ще й місіонерську діяльність. У цій Церкві все розподілялося, але саме з потреби, а не як зрівнялівка. Усі знали потреби один одного – можна сказати, що такий станможна порівняти з нестримною благодійністю. Всі постійно перебували у спілкуванні, у молитві, і часу для управління господарством у них не було. Це було зовсім особливе життя, яке можна було б назвати«райським».

Батько вчив мене, що в житті понад усе обов'язок і честь. Людина, яка не вміє тримати слово, нічим не краща за дикого звіра...

Справа не тільки в тому, щоб у тебе був хтось, з ким прокинутися поряд... Справа в тому, щоб довіряти іншому, знати, що він не завдасть тобі болю, навіть якщо ти впевнений, що так воно і буде. Вся справа в надійності та довірі і в тому, щоб не піти, коли все стає надто дивно.

Град, град! Ось він нас розуміє:
Шахрай, барабанщик і задира.
-
Ми вимокли до самих майок.
Ліс  перекинутий, перебуджений,
Машини виють оглушено.
А ми несемо два каптури
Перлин.

Така непохитна довіра до тих, кого ми любимо, велика втіха. За умови, що вона не буде обдурена.

Ні, ти не злий. Але й не добрий. Ти байдужий. А це майже злий. Самої трішки не вистачає. Одного маленького кроку.

Бог?! Ти ж знаєш, що Бога немає, правда? Ти вже здогадалася, що це нісенітниця, яку вигадали, щоб ти не була собою.

Не варто вірити усьому, що бачиш. Образ реальності, який нам підносять очі, - це лише ілюзія, оптичний трюк. Світло — майстерний ошуканець.

У нас є знання, але немає мудрості, є комфорт, але немає безпеки, є віровчення, але немає віри. Світом правлять цифри.