Є речі, які не можна контролювати. Битви, які не можна виграти. Зрештою, єдине, що в нас залишається – це люди, яким ми віримо.

Ти можеш підняти голову і пережити лихоліття – неважливо, які перешкоди стоять на шляху.

Вір людям на слово! Але слово має бути засвідчене підписом та печаткою.

- Скажи мені одну річ про Стайлза, яку ти пам'ятаєш. Лише одну.
- Проведіть ключ-картою, і я розповім Вам все, що захочете.
- Шериф... Вони йдуть.
- Одна річ. Хоч одна річ!
- Він був розумний! Досить розумний, щоб не довіряти мені.

У її житті настав поворотний момент. Вона  перестала вірити, що можна поліпшити ситуацію, написавши про неї вірш.

Важко довіряти людині, яка позбавляє тебе єдиного виправдання власного безсилля. Взагалі, важко довіряти тому, хто чогось тебе позбавляє. Нехай навіть ілюзій.

- Ларисо Дмитрівно!
— Що, Сергію Сергійовичу?
- Ви не боїтеся?
- Я з Вами нічого не боюся!

Жао встановив у домі Пола диктатуру пролетаріату. Йому не можна заважати під час прибирання, з ним не можна не радитись у справах — чи це купівля килима, чи ремонт унітазу. У разі порушень Папа Жао використовує«китайську помсту»: як відомо, найкращий спосіб насолити кривднику — повіситись перед його вікном. Жао, звичайно, не вішається, але ходить із таким виглядом, ніби вже зробив це, причому давно.

Ви, сер, винні у насадженні зневіри та в умисному вбивстві світлих мрій та фантазій.

Потрібно мати таку справу, від якої не можна відмовитися, яку не можна відкласти, — тоді людина незрівнянно твердіша.