— Раніше я вірив у долю. Коли я ходив до булочної і помічав у черзі гарну дівчину, яка читала мій улюблений роман або насвистувала пісеньку, яку я вже тиждень не міг викинути з голови, я думав:«Ух ти, а що коли вона моя друга половинка?» А тепер я думаю: "Ну ось, зараза забере останній бублик". Я перестав вірити. Мені здається, з кожним днем ​​я вірю дедалі менше. І це сумно. Як мені бути, Щербацьки?
— Ну, ти ж Тед Мосбі. Почни вірити наново.
- У що? У долю?
— У тяжіння. Якщо є тяжіння, залишається зробити лише одне.
- І що ж?
— Вірити у випадок. Однак випадок ще той стервець.

... самі собою слова не мають відношення до порнографії. Вказуючи на когось конкретно, легко потрапити пальцем у небо, проте з упевненістю можна сказати, що в літературі та мистецтві взагалі порнографія, як правило, має на увазі наявність наміру. Твір мистецтва — чи то живопис, скульптура чи книга, — хоч би яким грубим і відвертим він не був, не може бути визнаний порнографічним, якщо автор навмисне не зробив його таким. Але навіть цього недостатньо: намір автора повинен викликати у відповідь вібрацію читацької уяви, інакше навіть найвідвертіша спроба порнографії не матиме успіху.

Кажуть, що на кільці Піфагора було вигравіровано наступний девіз:
«Короткочасна невдача краща за короткочасний успіх».

Істинно віруючий подібний до бджоли: він не споживає нічого, крім доброго, і не віддає нічого, крім доброго.

Щасливих шлюбів було б більше, якби чоловіки намагалися краще зрозуміти дружин, а дружини намагалися краще зрозуміти футбол.

— Місяць це жінка. Це правда. Але цій жінці не можна вірити. Вона  хитра. Вона  зводить чоловіків з розуму. Вона  обіцяє їм любов і прихильність, але потім забуває про це, обманює їх, зраджує їм і йде з кимось іншим. Розумієш, що я думаю?
— Ти думаєш, що мені не можна вірити. Що мої обіцянки нічого не варті. Що я буду мінливий, як Місяць.
— На мій досвід, таке трапляється.
- Але якщо ти вб'єш мене зараз, ти відмовиш собі в задоволенні довести свою правоту.
— Хеахмунде, я не хочу виявитися правим. Я хочу вірити тобі. Хочу вірити, що у цьому світі є той, хто ніколи не бреше, не зраджує і не хитрує. Той, хто завжди благородний.
— Це я, Іваре. Ти можеш мені вірити.
- Побачимо.

Якщо ви розумітимете, що діється в душах процвітаючих людей, ви перестанете їм заздрити.

Ідеї ​​ловляться на глибині. По суті, творчість це потік. Завдяки йому життя стає схожим на дивовижну гру.

Того дня я зрозумів, що контролювати ситуацію набагато простіше та приємніше, ніж довірити це комусь іншому. Страшно буває тільки тому, хто безпорадно сидить на задньому сидінні та намагається переконати себе, що кермо у надійних руках.

... горе - один з різновидів життєвого досвіду, поряд зі щастям, чи успіхом, чи любов'ю. Горе має свою форму та тривалість, воно щось дає і чогось позбавляє. Горе треба перетерпіти, треба йому підкоритися, тому що звільнення від горя лежить не в ньому самому, а за ним, і шлях до визволення один - через горе.