Шерлок. Лестрейд

— Як протікає батьківство?

— О, чудово. Приголомшливо. Так, чарівно.

— Поспати вдається?

— На жаль.

— Що ж. Бути на побігеньках у вимогливої ​​дитини, вставати у будь—який час за її примхою... Незвично, мабуть?

— Навіщо він?

— Ви ж знаєте. Вічно за ними забираєш, гладиш по головці...

— Це що, прикол?

—... І ні слова подяки. Вони навіть обличчя людей не розрізняють.

— Ви жартуєте, так?

— А ти все кажеш:«Розумниця. Ти у нас розумниця»...

— Це про мене?

—... І міняєш підгузки.

— Так, без цього ніяк.

— Не вловлюю.