Юрій Нагібін. Щоденник

Як старий сад йде назад у землю ціле покоління. Але всі, навіть найстаріші, йдуть недоростками. Про жодного не можна сказати, що він покінчив рахунки з життям. Кожен лише збирався почати жити, ще сподівався, чекав. Це вмирають не старі люди, а діти, з дитячою легковажністю, надіями, з дитячим незнанням самих себе.
Цитата з книги Щоденник, автор Юрій Нагібін

Схожі цитати

Додати коментар

Залишити коментар

Натисніть на зображення, щоб оновити код, якщо він нерозбірливий