Лев Миколайович Толстой. Християнство та патріотизм

Але що ж таке це високе почуття, яке, на думку правлячих класів, має виховуватись у народах? Почуття це є, у найточнішому визначенні своєму, не що інше, як перевага своєї держави чи народу будь-якій іншій державі та народу, почуття, яке цілком виражається німецькою патріотичною піснею:«Deutchland, Deutchland uber alles» [«Німеччина, Німеччина вище за всіх»], в яку варто тільки замість Deutchland вставити Russland, Frankreich, Italien або NN, тобто будь-яку іншу державу, і буде найясніша формула високого почуття патріотизму. Цілком можливо, що почуття це дуже бажано і корисно для урядів і для цілісності держави, але не можна не бачити, що це почуття зовсім не високе, а, навпаки, дуже безглузде і дуже аморальне; нерозумне тому, що якщо кожна державабуде вважати себе краще за всіх інших, то очевидно, що всі вони будуть не праві, і аморально тому, що воно неминуче тягне за собою будь-яку людину, яка відчуває її, до того, щоб придбати вигоди для своєї держави і народу на шкоду іншим державам і народам, — потяг прямо протилежне основному, визнаному всіма моральному закону: не робити іншому та іншим, чого б ми не хотіли, щоб нам робили.

Цитата з книги Християнство та патріотизм, автор Лев Миколайович Толстой