Рей Бредбері. Розповідь про кохання

Вона була та дівчина, що, здавалося, завжди проходила по старому місту в зеленій тіні, під склепіннями дубів і в'язів, йшла, а по обличчю її ковзали райдужні тіні, і незабаром вона  вже притягувала до себе всі погляди. Вона  була ніби втілення літа — дивовижні персики — серед снігової зими, ніби прохолодне молоко до кукурудзяних пластівців ранньою ранню в червневу спеку.

Цитата з книги Розповідь про кохання, автор Рей Бредбері