Переноси і будь твердий, бо цей біль колись принесе тобі користь.

Знаєте, Середньовіччя зовсім не було таким уже темним, як усі вважають, а Відродження — таким вже світлим.

А я сподівався, що ви маєте досить тонкий смак, щоб оцінити її серцем.

[Джейсон Меттьюс, сценарист: Росія вживає активних заходів у вигляді політичних кампаній, а ще там є ксенофобія: вони постійно чекають настання ворога]. Послухайте, це вони ксенофоби, вони чекають настання ворога. Їхня система не знає що творить, а ми знімаємо кіно про напад росіян, корейців, їх збоченців-повія і їхню систему, тому що вони дійсно хочуть напасти, а їхня система виробляє повій і збоченців. Ось що означає світ без ксенофобії до будь-кого.

— Саню, я стверджую — ти просто чудова людина!
- Стверджуєш?
- Затверджую!
- Чудовий?
- Чудовий!
— А що ти прийшов до мене на весілля?

...якщо так сталося, що робити людині — бунтувати, звати Бога на суд честі, або витягнутися по-солдатськи в струнку, руки по швах, або під козирок, і гаркнути на весь світ: раді старатися, ваше високоблагородіє! І питання, на мою думку, тут розібране не з точки зору справедливості чи несправедливості, а зовсім інакше: з точки зору гордості. Людської гордості, Йова (він, звичайно, вимовляв«Іова»), моєї та вашої. Розумієте: що горше — оголосити повстаннячи під козирок? І ось тут виходить так: гірше — під козирок. Чому? Бо так: якщо ти бунтуєшся — значить, вийшло нісенітниця, начебто проїхав биндюг з гноєм і розчавив ні за що, ні про що равлика чи таргану; отже, все твоє страждання — так собі, випадкова нісенітниця, і ти сам тарган. Але якщо тільки«Йов» знайшов у собі силу гаркнути«раді намагатися» (тільки це дуже важко; дуже важко) — тоді зовсім інша річ. Тоді все йде за планом, ніякого випадкового биндюга не було. Все за планом: було створення світу, був потоп, ну, і руйнування храму, хрестові походи, Єрмак завоював Сибір, Бастилія і так далі, вся історія і навіть нещастяу домі у пана Йова. Чи не биндюг, значить, а за планом; теж нота у великій опері - не така важлива нота, як Наполеон, але теж нота, навмисне вписана тим самим Верді. Значить, ти зовсім не равлик, а ти — мученик опери, без тебе хор був би неповний; ти персона, співробітник цього Господа; віддаєш честь під козирок не тільки йому, а й собі...

Вчися зневажати неприємності, насолоджуватися сьогоденням, не дбати про майбутнє і не шкодувати про минуле.

Успіх усього життя не визначається однією невдачею чи одним тріумфом.

- І як він вам? Інший Ватсон у іншому місці?
- Розумніше, ніж здається.
- Тобто, біса розумний.
— Страшенно розумний.
— Чому б вам просто не побратися, хлопці?
- Грубувато.
- Образливо.

— На мою думку, ти все ускладнюєш. Смішно, що іншим ми даємо поради, яких не слідуємо самі.
- Хіба? Я так гадаю. А ще я боюся надто сильних почуттів. Точніше не сильних, а неконтрольованих.