Борис Леонідович Пастернак
Дерева, тільки заради вас,
І ваших очей прекрасних заради,
Живу я у світі вперше,
На вас і вашу красу дивлячись. Мені часто думається, - бог
Свою живу фарбу пензлем
Із серця мого витяг
І переніс на ваше листя. І якщо мені близька, як ви,
Якась на світі особистість,
У ній теж простота трави,
Листя і виси незвичність.