Тетяна Толста. Кись

Народись, помри, встань, ляж, танцюй на сусідському весіллі або вранці на малиновому суворому сході прокинься, як від удару палицею, зляканий, наче ти один залишився живий на світі, – вони все тут, завжди тут, блідо миготливі, підсліпуваті, вічні, мовчазні.

Цитата з книги Кись, автор Тетяна Толста