Абу аль-Атахія
Закрившись плащем,
Проклинаючи безсилля,
Як часто я плакав
У полоні невдач!
Друзі докоряли,
Соромили, твердили:
«Не смій розкисати,
Не здавайся, не плач!»
А я пояснював їм,
Що сльози від пилу,
Що я в запилений
Закутався плащ.
Закрившись плащем,
Проклинаючи безсилля,
Як часто я плакав
У полоні невдач!
Друзі докоряли,
Соромили, твердили:
«Не смій розкисати,
Не здавайся, не плач!»
А я пояснював їм,
Що сльози від пилу,
Що я в запилений
Закутався плащ.
Відвідувачі, які знаходяться у групі Гості, не можуть залишати коментарі до цієї публікації.