Патрік Зюскінд. Парфумер. Історія одного вбивці

І пізніше, коли з розповідей він дізнався, що море велике і по ньому можна цілими днями плисти на кораблях, не зустрічаючи суші, він зазвичай уявляв, що сидить на такому кораблі високо нагорі, в кошику на передній щоглі, і летить кудись вдалину по нескінченному запаху моря, який навіть і не запах зовсім, а дихання, видих, кінець усіх запахів, і від задоволення він ніби розчиняється в цьому подиху.

Цитата з книги Парфумер. Історія одного вбивці, автор Патрік Зюскінд