Вільям Шекспір. Король Генріх IV
Хитке житло -
Людське серце та його кохання!
Хитке житло -
Людське серце та його кохання!
Легка перемога знецінює кохання, важка перемога змушує нею дорожити.
А то раптом на нього нудьга нападе:«Не хочу, каже, пиячити, хочу про свої гріхи стратити».
Але в одному відношенні в нашій країні всі люди рівні, є в нас одне встановлення, один інститут, перед яким усі рівні — жебрак і Рокфеллер, тупиця та Ейнштейн, невіглас і ректор університету. Інститут цей, джентльмени, не що інше, як суд. Все одно, чи то верховний суд Сполучених Штатів, чи найскромніший світовий суд десь у глушині, чи ось цей високоповажний суд, де ви зараз засідаєте. У наших судів є недоліки, як у всіх людських установ, але суд у нашій країні великий зрівняльник, і перед ним воістину всі люди рівні. Я не ідеаліст і зовсім не вважаю суд присяжних найкращим із судів, для мене це не ідеал, але реальність, що діє. Суд загалом,джентльмени, не краще, ніж кожен із вас, присяжних. Суд розумний лише остільки, оскільки розумні присяжні, а присяжні загалом розумні лише остільки, оскільки розумний кожен із них. Я впевнений, джентльмени, що ви неупереджено розгляньте свідчення, які ви тут чули, винесете рішення і повернете обвинуваченого його сім'ї. Бога ради, виконайте свій обов'язок.
Найвище правосуддя — це совість. (Вищий суд - суд совісті.)
Доброчесність чеснотою, а й обережність не заважає. Вам особливо треба берегтись. Уже ця справа відома, коли пані надто за доброчесність візьметься, то тут шахраям пожива.
... якщо це не кохання, то кохання взагалі не існує. Ви заперечуєте це на сто ладів, а доводите на тисячу.
І кожен малював собі картину щасливого майбутнього по-своєму, залежно від того, чого було позбавлено сьогодення.
Все добре, все добре... Боже мій. Світла звична юдоль. Але розболілося знову минуле, і не минає цей біль.